За землю

Чи знаєш ти як тут незвично.
Коли із рідних поруч тільки автомат.
Тут, де всі в формі ідентичній.
І називають тебе «брат».

Щоранку нас стає все менше.
А поміч не спішить до нас.
Страх смерті вже сприймаєм легше
Бо всі життя наші — за вас.

За вас - життя, за вас - і сльози
Бо це останні наші дні.
А незабаром ще й морози.
А нас все менше… ми одні.

Назад дороги вже не буде.
Зробили вибір свій давно.
Я вірю, що ніхто з вас не забуде,
Що добро завжди переможе зло.

Та, розумієш, складно то сприймати.
Бо перемога взяла в нас найкращих.
Тих, чия єдина рідна мати
Віддала б все, щоб знову їх побачить.

Вам зараз весело, у вас спокійно.
Повітряні тривоги вже не рушать сон.
А я в окопі так б хотів обійми.
Але дивлюся на черговий мій патрон…

І я не здамся! Краще піду в рай.
За землю нашу, за Вкраїну, за кохану.
Будь ласка, ти мене не забувай.
В твоєму серці жити я не перестану.