Науки про Землю
Маю профільну вищу освіту у сфері наук про Землю. Вона навчила мене дивитися ширше: помічати середовище, зв’язки й те, як місце впливає на людину. Можливо, тому міста й простори в моїх текстах ніколи не бувають просто декорацією.
Автор · людина · шлях
Я Сергій. Пишу під ім’ям Сергій Грифон і створюю для своїх текстів цифрові простори, у яких читач може затриматися трохи довше, ніж на останній крапці.
Звідки все почалося
Для мене авторство почалося не з бажання називатися письменником. Воно почалося з потреби помічати: випадкові слова людей, внутрішні суперечності, маленькі рішення, після яких життя непомітно змінює напрям.
Згодом окремих нотаток стало замало. Хотілося не просто зберігати спостереження, а перетворювати їх на завершені історії — з героями, тишею, вибором і відчуттям, яке залишається після фіналу.
Освіта й спосіб мислення
Маю профільну вищу освіту у сфері наук про Землю. Вона навчила мене дивитися ширше: помічати середовище, зв’язки й те, як місце впливає на людину. Можливо, тому міста й простори в моїх текстах ніколи не бувають просто декорацією.
Навчання дизайну дало іншу оптику: читач має не шукати шлях крізь інтерфейс, а природно рухатися ним. Саме звідси з’явилася ідея створювати для кожного твору власний колір, ритм та інтерактивний досвід.
Коротка шкала шляху
Фрази, вірші, уривки діалогів і спроби зрозуміти, чому звичайні моменти іноді запам’ятовуються сильніше за великі події.
UX/UI допоміг побачити, що історію можна передавати не лише реченнями, а й темпом сторінки, світлом, кольором, паузою та взаємодією.
Завершення бакалаврату з наук про Землю додало дисципліни та вміння доводити складні проєкти до цілісного результату.
«Книга малих див» отримала не просто сторінку, а власний світ: читалку, ілюстрації, реакції читачів, цитатні картки й особистий фінал.
Цей сайт ростиме разом із новими оповіданнями, віршами, аудіоверсіями й іншими формами, яких я поки ще навіть не знаю.
Як я створюю
Шукати історії не лише у винятковому. Іноді найважливіше відбувається тихо — у кав’ярні, потязі, короткому повідомленні або рішенні, про яке ніхто не дізнається.
Я не хочу давати читачеві готову правильну відповідь. Мені ближче поставити чесне запитання й залишити достатньо простору для власного сенсу.
Текст, зображення, звук і взаємодія мають працювати разом. Не заради ефекту, а щоб допомогти історії стати ближчою й особистішою.
Поза сторінками
Люблю спостерігати, як простір змінює настрій людини. Тому вулиці, кав’ярні, парки й дороги часто стають повноправними героями моїх історій.
Вони повертають у реальність, навчають терпінню й нагадують: результат майже завжди складається з повторень, яких ніхто не бачить.
Шукаю в них не лише сюжет, а відчуття, структуру й момент, після якого починаєш дивитися на звичні речі трохи інакше.
Для мене це не протилежність творчості, а інструменти, завдяки яким текст може отримати нову форму й дійти до читача інакше.
Навіщо я це роблю
Якщо хоча б одна історія допоможе комусь помітити власне маленьке диво, назвати бажання або зробити чесний крок — цей простір створений не дарма.
Залишатися поруч