Уночі

Так сильно обожнюю цю темну пору.
У цей час зникає все те зайве, що в нас є.
Ми можемо займатися гарячою любов’ю
Аж поки Сонце знову не встає.

Немов століття може ніч тривати,
Але й проходить, ніби декілька секунд.
Моя шановна, ти повинна знати,
Що я щасливий, що зі мною ти є тут.

Люблю я дуже, як разом уночі,
Накрившись ковдрою, ми лежимо в обіймах.
А потім засинаєш в мене на плечі,
Бо знаєш й відчуваєш — тут надійно.

А ще люблю посеред ночі прокидатись
Й дивитися, як гарно й солодко ти спиш.
Я можу аж годинами так милуватись
І кайфувати, що під боком в мене ти лежиш.

Під боком в мене, чи, як кажеш, «під крилом»,
Тобі дуже приємно спати — я це знаю.
Бо в цей момент прекрасний я своїм теплом
Тебе з великою любов’ю зігріваю.

А пристрасть наша — то мелодія для ночі,
Коли навколо все палає і горить.
Я так обожнюю дивитись тобі в очі
У ту найприємнішу кохання мить.

І темно хоч вночі, та ми все відчуваєм.
Пізнати це я все життя хотів.
Найслабший дотик сильну бурю викликає —
Бурю пристрасті, кохання, почуттів.